Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розколупувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
роздлубувати — ую, уєш, недок., роздлу/бати, аю, аєш, док., перех., розм. 1) Те саме, що розколупувати 1). 2) рідко.Розв язувати, розправляти щось туго зав язане, замотане і т. ін … Український тлумачний словник
розколупати — див. розколупувати … Український тлумачний словник
розколуплювати — див. розколупувати … Український тлумачний словник
розкопирсувати — ую, уєш, недок., розкопирса/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Те саме, що розколупувати 1). 2) Роздряпувати (болячку, рану, прищ і т. ін.). Розкопирсати виразку. || перен. Спричинювати моральні страждання, душевний біль … Український тлумачний словник
